Фото: Макс Требухов
10-річна Соломія прутко переміщується між контейнерами для сміття. Тут, у великому приміщенні організації “Україна без сміття”, дівчинка сортує зібрані відходи. Разом з мамою Анастасією Безверхою вони на Саперно-Слобідську приїжджають щодва тижні. “Без неї я б набагато довше розкладала. Соломія після першого разу вивчила, в які контейнери що викидати і зараз робить це набагато швидше, ніж я”, - радіє мама.
Фото: Макс Требухов
Родина почала сортувати сміття з жовтня минулого року. Тепер у день поїздки на сортувальну станцію має чіткий план - виїхати з Лівого берега, заїхати до батьків, кумів та друзів, аби забрати їхнє сміття, і відвезти все це на Деміївку. “Коли я бачу, скільки продукує сміття Київ і скільки у нашому під'їзді люди викидають, і все це точно йде на звалище, стає страшно. Я не можу так. Для мене важливим фактором було, що у нас біля будинку є київська ятка, яка приймає вторсировину, але лише деякі види можна здавати - пет-пляшки, скло та папір. Коли ми сюди приїхали вперше, то побачили, що викидаємо забагато, і можна переробляти більше”, - розповідає про свій досвід Безверха.
Фото: Макс Требухов
Винести сміття з України-3: чисте повітря, чиста енергія та лижний спуск (досвід Данії)
Таких, як родина Безверхих, стає усе більше в Києві. Сортувати стає модно. Для столиці це добре, а от для організації “Україна без сміття” - складно. Потрібно більше приміщення, де можна було б прийняти усіх “сортувальників”, більше вантажівок, аби розвозити сміття, більше коштів, у тому числі для зарплат працівників. Міська влада допомагати з сортуванням сміття не поспішає.
Фото: Макс Требухов
Історія проекту
З засновницею проекту “Україна без сміття” Євгенією Аратовською зустрічаємося на Саперно-Слобідській, 25/4. Тут розташована найбільша сортувальна станція Києва. Кілька хвилин до закриття, а люди все ще несуть пакунки з вторсировиною. - Ви знаєте, що у нас змінилися правила? За півгодини до закриття ми тепер приймаємо сміття на досортування, яке платне, - повідомляє співробітниця станції. - Знаю, - безтурботно відповідає чоловік та прямує з пакетами до середини.
Фото: Макс Требухов
Зміни запровадили 13 травня, коли після свят станцію завалили кілограмами сміття. Команда фізично не встигала все розбирати. Та складнощі у громадського проекту виникають не вперше.
Очищення від сміття. Законодавчі кроки
Євгенія Аратовська до 2014 року жила у Київській області. Коли діти підросли, родина вирішила переїхати до столиці. У селі Женя звикла відправляти у компост органічні відходи. У столиці ж зрозуміла, що рука не піднімається змішувати сміття. “Мені було боляче викидати все разом, а у звичайних пунктах прийому вторсировини приймали лише скло, папір та тетрапак”, - пригадує Євгенія.
Фото: Макс Требухов
Почала з'ясовувати, де можна здати сміття у Києві, і вирішила у соцмережах вести про це екологічний блог. Ці починання переросли у громадську організацію “Україна без сміття”, яку Євгенія заснувала 31 грудня 2015 року разом з друзями. Спочатку організація проводила освітні проекти для відповідального бізнесу - тих, хто хотів навчитися правильно сортувати сміття.
Сортування сміття - красиве і корисне
У кінці 2017 року “Україна без сміття” відкрила першу сортувальну станцію біля метро Васильківська. Проект ставав популярним, все більше людей приходило, і на 80 квадратних метрах стало затісно. До того ж приміщення було у підвалі житлового будинку, і це викликало постійні скарги мешканців.
Фото: Макс Требухов
Цього року організація сподівалася виграти кошти через Громадський бюджет, але міська рада відхилила заявку. “Нам сказали, що у кошторис не закладена оренда приміщення (а ми очікували від них його отримати) і завеликі зарплати для працівників. Я вважаю, що 8-10 тисяч - це ринкова зарплата”, - розповідає Аратовська. З відкриттям станції на Деміївці допоміг відповідальний бізнес – компанія Pernod Ricard Ukraine. Щомісяця на утримання станції потрібно близько 60 тисяч гривень (це не враховуючи зарплат працівників), однак стільки на вторсировині не заробляють. “Україна без сміття” також проводить лекції у школах, компаніях, виробляє власні товари, які продає у крамниці NOWASTE SHOP. Це все одно не приносить достатньо прибутку. До прикладу, 2018 року організація мала мільйонний збиток. За рік залучила 3,1 мільйони гривень, а витратила – 4,1 мільйони.
Фото: Макс Требухов
Надія на очищення. Як Україна може подолати сміття
Чергова проблема цьогоріч виникла на травневі свята, коли організація закрила сортувальні станції - велику на Деміївці та ще три міні-станції. Команда поїхала у Карпати для прибирання стихійних звалищ у Верховині. За цей час на деміївській сортувальній станції зібралося багато сміття, яке принесли кияни, і команда не встигала його сортувати. Для того, щоб знову запрацювала станція, довелось наймати додаткові вантажівки для вивезення накопиченої вторсировини. Поки станція має лише одну машину, і та постійно завантажена роботою.
Фото: Макс Требухов
“Ми почали буквально “вигрібати” роздільний збір за мільйонне місто, яке не надає нам ніякої допомоги: ми самостійно виплачуємо зарплати і податки, зі своєї кишені орендуємо приміщення станції і складу, проводимо ремонтні роботи, оплачуємо бензин, страхуємо і ремонтуємо машину, наймаємо додаткові машини для вивезення, закуповуємо щомісяця сотні мішків і біг-бегів”, - пояснювали тоді в організації. Аби вирішити травневу ситуацію, “Україна без сміття” запровадила декілька нововведень - припинила приймати шуршики (це такі пакети, переважно від круп), їх можна здати на спалювання. Вартість послуг спалювання підняли та вирішили скоротити графік прийому на півгодини – адже працівникам потрібен час, щоб навести лад на станції.
Фото: Макс Требухов
Як розповідає співробітниця станції Наталя Лук'янець, на минулих вихідних команда затрималася на роботі на понад годину через завантаженість. Хоча станція працювала до восьмої вечора, але зазвичай хтось приходив о 19:55 з пакетами, сортування яких займало півгодини, а потім ще й загальне прибирання. Тож працівники найчастіше виходять зі станції о 21. З новими правилами тепер працюють по шість годин. Основною мотивацією у всіх є місія компанії – нуль відходів на звалище. “В основному це робота за ідею, враховуючи вартість житла у Києві. За ідею, бо я дивлюся на океан з пластиком і плачу”, - каже Наталя Лук'янець, яка і сама сортує сміття.
Фото: Макс Требухов
А що КМДА?
Після травневих свят команда “України без сміття” зрозуміла, що для потреб киян треба більше місця. Хоча б приміщення на 1000 кв м та ще один автомобіль. Організація запустила збір коштів, сподіваючись назбирати гроші для вантажівки. 6 травня Євгенія Аратовська звернулася у соцмережі до заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва з проханням допомогти. “Ми намагалися домовитися про зустріч декілька разів, але постійно переносять. У понеділок мені зателефонувала помічниця Пантелеєва і запропонувала зустрітися о 15. Тоді вже було 13:00. Звісно, у мене були свої плани, і я не змогла”, - скаржиться Аратовська. У Пантелеєва не виходило зустрітися через насичений графік, та все ж він і справді має намір обговорити з Аратовською проблеми організації, розповіла його радниця Юлія Грамотна. За словами Грамотної, у КМДА розуміють важливість проекту та готові розглянути прохання організації. Що з того вийде - поки не знає. “Я дуже сподіваюся, що наша співпраця матиме чіткі обриси. Думаю, що ми таки зустрінемося цього тижня. Ми готові до діалогу”, - запевняє Грамотна. У КМДА нагадують, що зараз займаються рекультивацією полігону №5 та разом з ПрАТ “Київспецтранс” планують побудувати сміттєпереробний завод. З липня міська влада також хоче запровадити пілотний проект з сортування сміття у деяких районах столиці. “Ми відпрацьовуємо питання сортування на місцях з нашими перевізниками. Це буде залежати у тому числі і від мене, і від вас - наскільки ми готові відповідально сортувати сміття”, - розповідає Грамотна.
Фото: shkolakyjan.info
Юлiя Грамотная
Євгенія Аратовська ж переконана, що проект “Україна без сміття” вже довів: кияни готові сортувати сміття, а от КМДА - ні. “Ми намагалися навчити співробітниців КМДА правильно сортували сміття, але вони відповіли, що у них і так все добре. Папір сортують у туалеті, а решту - спалюють. На нашу пропозицію встановити контейнери для роздільного сортування не відреагували”, - зітхає Аратовська. Поки влада не допомагає проекту, команда займається краудфандингом. Підтримати станцію просто - варто написати слово “допомогти” в особисті повідомлення сторінки “Україна без сміття”.
Фото: Макс Требухов
Діана Буцко, Журналістка
Источник
lb.ua
