Неякісні пестициди дрібних сільгоспвиробників, поширення небезпечних хвороб бджіл, відсутність державної підтримки галузі — саме це могло стати причиною загибелі медоносних комах на Полтавщині.
Загибель бджіл сьогодні — проблема, актуальна для всієї країни. Нині кожен третій рій бджіл на Полтавщині перебуває на грані вимирання. Причини достеменно невідомі, їх дослідженням наразі займаються науковці. Фахівці ж припускають, що це може відбуватися внаслідок невідомих хвороб бджіл, ослаблення імунітету, електромагнітного випромінювання, одне з джерел якого — мобільний зв’язок.
Пасічник з Кобеляцького району розповідає, що здивувався, коли побачив, що немає польоту бджоли. А коли підійшов ближче, то побачив, що біля вуликів лежать мертві комахи. Відкривши ж вулик, він помітив, що бджола падає з рамки і в конвульсіях крутиться на місці, а потім буквально протягом хвилини гине.
Інший пасічник розповів, що останнім часом помітив: комахи падають біля вулика, неначе чимось вражені.
Проблему вимирання бджіл жителі Кобеляцького району пов’язують з діяльністю агровиробників. Та чи так це насправді?
У регіоні працюють великі агровиробники: «Ukrlandfarming», МХП, «Кернел», «Агропросперіс», «Астарта-Київ», ІМК, «Укрпромінвест-Агро», «Агротон», «Агрейн». Ці підприємства надають десятки тисяч робочих місць на Полтавщині, сплачують сотні мільйонів гривень податків та втілюють соціальні проекти.
Великі аграрні компанії системно працюють, у них налагоджені виробничі процеси. Вони використовують сучасні добрива й засоби захисту рослин, сертифіковані для застосування в Україні та країнах Європи, що доводить безпечність засобів та їхній мінімальний вплив на навколишнє середовище. Ці препарати не несуть токсичної шкоди для тварин, в тому числі і для бджіл.
Крім того, згідно законодавства, аграрії заздалегідь попереджують голів відповідних сільрад, громадськість, зокрема і пасічників, про обробіток полів.
Водночас агровиробники самі зацікавлені у розвитку бджільництва — навіть створюють власні пасіки або співпрацюють з місцевими пасічниками. Адже бджоли збільшують врожайність окремих сільгоспкультур на 10-20%, запилюючи їх.
Однак, окрім великих агровиробників, у регіоні працюють аграрії з меншим земельним банком й іноді застарілими підходами в агровиробництві. Часом, вони можуть порушувати норми внесення і встановлені стандарти, використовувати препарати або ж пестициди сумнівної якості і без належної сертифікації.
Не слід відкидати й інші версії — насамперед хвороби бджіл. Останнім часом серед них швидко поширюється дуже небезпечне захворювання — вароатоз. Його збудник — кліщ варроа — харчується гемолімфою з крові бджіл, викликає ослаблення організму комахи та переносить інфекційні захворювання.
Існують й інші хвороби бджіл, які поширені на Полтавщині, зокрема гнильці, аскосфероз, вірусний параліч. Досить захворіти одній комасі або невеликій групі, щоб заразилися решта дорослих особин і личинок не тільки родини, але й інших сімей на пасіці.
Пасічники, які вели системну й ефективну боротьбу з вароатозом, не зазнали таких втрат. Крім того, противароатозні препарати діють також і на мікроскопічного кліща, який переносить акарапідоз. Тому за відсутності зовнішніх ознак вароатозу, що часто мало місце і знижувало пильність пасічників, саме акарапідоз міг завдати основних збитків. На думку науковців, це відбувається і через збільшення популяції кліщів, яка спостерігається останні кілька років.
Багато факторів впливає на розвиток і життя бджолиних сімей. Тому конкретної відповіді, чому гинуть чи залишають свої домівки ці комахи, немає.
У розвинених країнах влада виділяє кошти на утримання бджіл. В Україні ж бджола потребує захисту як на місцевому, так і на державному рівні.
На переконання бджолярів, галузь необхідно вдосконалювати та робити ефективнішою. Йдеться про:
Важливо й самим пасічникам шукати спільної мови з агровиробниками. Уникнути конфлікту між пасічниками й аграріями можна завдяки якісній комунікації.
Зокрема, пасічникам рекомендуємо:
Натомість аграріям Держпродспроживслужба рекомендує:
Приклади мирного співіснування на Полтавщині існують. Наприклад, деякі пасічники з Полтавського району взагалі не практикують перевезення бджіл. Незважаючи на те, що пасіка весь час стоїть на одному місці, а навколишні аграрії при цьому обробляють поля, скарг про загибель бджіл внаслідок отруєнь не виникає. Секрет — у дружніх відносинах із місцевими аграріями.
ГО «Полтавщина Аграрна»
