В завершальній частині інтерв’ю із лідером партії «Рідне місто» Олександром Удовіченком — про ймовірний тиск на Олександра Біленького, майбутнього губернатора, причини знищення комунальних підприємств та про рівень впливу Сергія Удовіченка
— Олександре Васильовичу, є інформація, що ви, начебто, тиснули на голову Полтавської облради Олександра Біленького, який впливає на голову міської ТВК Євгена Ніколаєнка, у питанні відкликання депутата міської ради Сергія Луценка. Інакше фракція «Рідного міста» в облраді перейшла б в опозицію.
— Якщо ви проаналізуєте результати голосування фракції «Рідне місто» в обласній раді, починаючи з 2015 року, то там ви не знайдете навіть натяків на якийсь шантаж. Де є конструктив, ми це підтримуємо. А ставити ультиматуми — це не наш підхід. Тому такі «вкиди» походять від певних осіб, для яких це стиль роботи. За їх, а не моєю логікою, Олександр Біленький повинен гнати голову ТВК Євгена Ніколаєнка в якісь незрозумілі рамки. Є процедура відкликання депутата, а вся ця істерія — штучна. Та сама історія з Тетяною Паутовою. Замість того, щоб цькувати жінку, візміть та проведіть процедуру по закону. Тільки покидьки, яких «пре» від влади і які цю владу втратили, можуть таке вчиняти.
— Що вам відомо про підкилимний процес призначення голови Полтавської ОДА? Є декларація одеського підприємця, який претендує на цю посаду. Була інформація, що посаду пропонували вашому знайомому — керівнику регіональної філії «Приватбанку» Олександру Цисю...
— Я запитував Олекснадра Цися, чи пропонували йому цю посаду. Він сказав, що так, пропонували, але він відмовився. Він банкір — у нього інші пріоритети.
— Прокоментуйте, будь ласка, чи правда, що Сергій Удовіченко, голова Полтавського окружного адміністративного суду, через свої товариські зв’язки із головою Державної судової адміністрації Зеновієм Холоднюком проштовхнув питання із ремонтом будівлі Кадетського корпусу?
— Це ініціатива партії «Свобода». Хоча у місті є багато впливових людей, які також вболівають за долю цієї будівлі. До речі, можливість була і раніше. На якомусь етапі судова адміністрація сама зверталася до мера Олександра Мамая, але не «зрослося». Тому, коли зараз виникла така перспектива, усі здорові політичні сили у міській раді підтримали процес передачі будівлі до державної власності, таким чином, надавши Кадетському корпусу шанс на друге життя. Тепер починається інша історія — судова адміністрація має знайти можливості та сили, щоб провести реставрацію.
— Продовжуючи тему вашого сина в якості голови суду. Свого часу Сергій Каплін через цей суд заблокував питання тарифів. Потім свій позов там програв Олександр Мамай. Вплив на судові рішення пов’язують із вами.
— Не буду це коментувати. Народ почне додумувати різні нісенітниці. Є законна процедура, суд діє в рамках діючого законодавства.
— Ви говорили про пріоритети в галузі ЖКГ. Але ми маємо більше проектів, планів, тендерів, ніж реальних справ?
— Це проблема державного рівня. Наприклад, у нас двічі зривався тендер на автобуси. В Україні є три відповідні підприємства, які конкурують не на життя, а на смерть. Хто програє тендер, той пише скаргу в Антимонопольний комітет. А там відпрацьована серйозна схема, коли АМКУ, знайшовши привід, зупиняє тендер. Можна здогадуватися, за яку «вдячність» це робиться. А тендер скасовується — три місяці у нас «вилітають». Хто страждає? Полтавці. Або якась одеська компанія через АМКУ двічі «валить» тендер на ремонт доріг і той, відповідно, затримується. Типова злочинна схема на найвищому рівні. Незважаючи на це, будемо рухатися далі, використовуючи всі можливості, щоб міське господарство діяло ефективно.
— До теми відповідальності. КП «ПМШЕД», яке ремонтувало дороги, було фактично розформоване, коли Олексій Чепурко був профільним заступником мера. «Рідне місто» підтримало ліквідацію комунального підприємства. Наразі — техніка зникла, підприємства не існує, хоча в певний момент нинішній член коаліції у міській раді Олександр Шамота захищав це підприємство. І, напевно, зробив йому «ведмежу послугу».
— Все, що відбувається в місті залежить від міського голови. Він є своєрідним мотором, який все рухає. Тому усі питання щодо банкрутства та знищення ПМШЕД лежать на тодішньому мері Олександрі Мамаї.
— Але рішення підтримала і ваша партія.
— Тоді іншого шляху просто не було. Ми мали штучно створений за попередні роки параліч підприємства: борги по зарплаті, розкрадання техніки... Олексій Чепурко просто констатував смерть підприємства. Наразі «ПМШЕД» вже немає. Хоча комунальне підприємство з такими функціями місту потрібне, щоб злізти з «голки» підрядників. Тому ми плануємо або створити нову структуру, або її аналог на базі діючих комунальних підприємств КАТП-1628, «Декоративні культури». Однак на це потрібно кілька років, будемо насичувати технікою, кадрами. Це наш стратегічний план.
— Попереду бюджетна сесія?
— Плануємо за 1-1,5 місяця пройти цей шлях, щоб мати ефективний розподіл бюджетних коштів. Щоб був у нас консенсус хоча б у 22 голоси.
— Раніше бюджет Полтави вагомо наповнювали промислові підприємства. Тепер це тільки податки?
— Місцеве самоврядування не може підтримувати галузі, які не підтримує центральна влада. Хоча децентралізація нам допомогла. Раніше бюджет Полтави був до мільярда гривень, тепер можливостей значно більше Це дозволяє і будувати, і проводити ремонти з великими кошторисами. Отже, є можливості, є труднощі, і ми про них відкрито говоримо. Але як би там не було, наша команда завжди відстоюватиме господарський підхід до управління містом.
— А великі кошториси тільки посилюватимуть політичну боротьбу.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
