Друга зустріч зі школярами. Розглянули питання: Чи доречно учням на уроці вдягати маски з емоціями?
Суть.
У кожного набір масок з різними емоціями.
Наприклад, сум, радість, зацікавленість тощо.
Перед початком уроку кожен учень одягає маску з тією емоцією, яку відчуває.
Вчитель відразу бачить емоційну карту класу і підлаштовує власну манеру викладання уроку.
Мармок (дискусійне прізвисько) визвався шукати аргументи на користь потрібності масок.
Дейдара (дискусійне прізвисько) — непотрібності.
Координатором дискусії виступав Кіхот (дискусійне прізвисько).
Метою першої зустрічі було дати розуміння і відчуття структури дискусії.
Така сама мета ставилася і до цієї, другої зустрічі. Але на відміну від першої в другій кількість аргументів обмежили трьома.
За правилами Дискусійного Клубу Полтава кожна з сторін готує по три аргументи на користь позиції, яку представляє.
Друга дискусія, як і перша, пройшла у форматі вільної бесіди.
Тобто, сторони готували аргументи не заздалегідь, як прийнято правилами Клубу, а шукали і формулювали їх під час бесіди.
Мармок: Так, доречно одягати маски на уроці, тому що:
+1. Це полегшує ведення уроку вчителем.
Дейдара: Ні, недоречно одягати маски на уроці, тому що:
-1. Діти можуть відчувати дискомфорт від показу емоцій.
Мармок: Так, доречно одягати маски на уроці, тому що:
+2. Це забава для дітей.
Дейдара: Ні, недоречно одягати маски на уроці, тому що:
-2. В школу приходять навчатися, а не масками бавитися.
Мармок: Так, доречно одягати маски на уроці, тому що:
+3. Це додатковий стимул для навчання.
Дейдара: Ні, недоречно одягати маски на уроці, тому що:
-3. Маски — додаткові витрати.
-4. Маски — забава на 1 день.
Мармок:
Доречно застосовувати маски на окремих, а не на всіх уроках.
Дейдара:
Маски незручні і недоречні на уроках.
Кіхот:
Просопон — це маска в античному (стародавні греки) театрі, яка виражала певну емоцію (сум, радість і т.д.), характер (герой, злодій тощо). Актори грали в масках, намагаючись чіткіше донести емоційний образ, характер персонажа до глядачів. Пізніше просопонами почали називати і цих акторів.
Інше розуміння: просопон — те, що видно, знаходиться перед очима.
Пізніше це поняття лежить в основі розуміння особистості.
Людської особистості. Є іпостась — особистість, внутрішній світ людини. Який є частина божественного. А є просопон — зовнішнє вираження іпостасі, або лік, чи то — лице. До речі, одним з варіантів відповіді на сенс життя стародавні філософи, а потім і теологи називали наближення просопона (людської природи) до (божественної) іпостасі.
Ще далі просопонами стали називати соціальну роль людини. Тобто, те, ким людина є для інших. Наприклад, просопон судді, хлібороба тощо.
Хто знайомий з юридичними термінами — «юридична особа», «фізична особа», — це все просопони (соціальні ролі).
Кожен з нас носить мішечок просопонів на всі випадки життя.
Олександр ЗОЛОТУХІН, організатор «Дискусійного Клубу Полтава»
